Гарчати — Тлумачний словник української мови

Гарчати, чу, чиш, недок.

1. видавати приглушені погрозливі звуки (про тварин). І перен. про людський голос: звучати приглушено з погрозливими інтонаціями. образне. грім гарчав ще дужче. див. рикти, див. ричати.

  • Грім гарчав ще дужче.

2. сердито, невдоволено буркати.

Гарчиння.