Габарит, у, ч.
1. спец. граничний зовнішній обрис предмета (машини, споруди і т. ін.); розмір чого-небудь.
— Габаритний.
2. перев. мн., перен., ірон. про комплекцію людини.
Ґаба́рит, у, ч.
Див. габарит.
1. граничний зовнішній обрис чого-небудь; розміри чого-небудь.
Деталь великого габариту.
2. розм., ірон. про комплекцію (переважно огрядну) людини.
— Ґабаритний.
Ґабе́лок, лка, ч., заст.
Шкіра молодого теляти.
— Ґабелковий.
Габарит в інших словниках
| Габарит — Великий тлумачний словник сучасної української мови |