В'язати — Тлумачний словник української мови

В'язати, вяжу, в'яжеш, недок.

1. З'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін. • зв'язувати.

2. Обвивати мотузкою руки, ноги, позбавляючи кого-небудь свободи руху. • зв'язувати.

3. Перен. Позбавляти можливості вільно, самостійно діяти, приймати рішення і т. ін.

4. Плести що-небудь спицями, гачком і т. ін.

5. Мед. Утворювати з білками тканин організму нерозчинні сполуки, припиняючи запальні процеси.

6. Спец. Мати можливість склеювати, скріплювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.).

7. Скріплювати дерев'яні частини будівлі вресоуванням.

— в'яжучий, в'язальний, в'язальник, в'язальниця, в'язаний, в'язання.