В'юн — Тлумачний словник української мови

В'юн, -а, ч.

1. надзвичайно рухлива зміїста риба невеликих розмірів із видовженим гнучким тілом.

2. перен. про спритну й хитру людину.

— пролаза.

В'юнець, В'юнистий, В'юнкий, В'юнкість, присл. В'юнко; В'юновий, В'юнок.