Вулик — Тлумачний словник української мови

Вулик, -а, -у, ч.

1. Спеціальна дерев'яна скринька або спеціально видовбана колода для тримання бджіл.

2. Сім'я бджіл, що живе в такій скриньці або колоді.

— вуликовий.