Вугілля — Тлумачний словник української мови

Вугілля, я, с, Вугіль, ля, ч., збірн.

1. чорна тверда горюча речовина рослинного походження, яку видобувають із надр землі.

2. залишки неповного згоряння речовини органічного походження (дерева, кісток і т. ін.).

Вугіллячко, Вугільний, Вугільник, Вуглик, Вуглина, Вуглинка, Вуглистий, Вугляний, Вугляр, Вуглярка, Вуглярство, Вуглярчук.