Волошка — Тлумачний словник української мови

Волошка, -и, ж.; у зверт. вол 6-шко.

  • Польова трав'яниста рослина із синіми квітками на високому стеблі, яка росте переважно серед озимих культур.
  • Квіти цієї рослини.

— волошковий.