Волоцюга, и, ч. і ж.; у зверт. волоцюго. бездомна людина, що живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін.
— бродяга, прнидисвіт.
— волоцюзтво.
Волоцюга в інших словниках
| Волоцюга — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Волоцюга, и, ч. і ж.; у зверт. волоцюго. бездомна людина, що живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін.
— бродяга, прнидисвіт.
— волоцюзтво.
| Волоцюга — Великий тлумачний словник сучасної української мови |