Вода — Тлумачний словник української мови

ВОДА, й, ж.

1. прозора, безбарвна природна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем.

2. у мн. лікувальна рідина мінеральних джерел.

3. перен. непотрібні, беззмістовні фрази, слова у викладенні матеріалу.

— багатослів'я.

4. території, простори, ділянки морів, озер, річок і т. ін.

5. мед. у мн. навколоплідна речовина.

— водиця, водичка, водний, водник, водність, водніти, водбима, водяний, водянистий, водянка.