Вогонь, гню, ч.
1. розжарені гази, що виділяються під час горіння чогось й світяться сліпучим світлом. — Полум'я.
2. перен. душевне піднесення, натхнення.
3. світло сонця, зірок, освітлювальних приладів.
4. перен. блиск очей, що відображає внутрішній стан людини.
5. перен. про жар, підвищену температуру тіла.
6. стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін.
7. військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.
— Вогневий, Вогневий, Вогневик, Вогневиця, Вогненний, Вогненність, присл. Вогненно; Вогник, Вогнистий, присл. Вогнисто; Вогнище, Вогничко, Вогнисько, Вогняний.