Вид — Тлумачний словник української мови

Вид, у, ч.

1. Вигляд, Зовнішність.

2. Обличчя.

3. Частина місцевості, яку видно.

Краєвид, Вигляд.

Вид, у, ч.

1. Різновид у ряді предметів, окрема галузь діяльності, роботи.

2. Підрозділ, що об'єднує явища, предмети за спільними ознаками і входить до загальнішого вищого розділу — роду.

Видовий.