Вигулькувати — Тлумачний словник української мови

Вигулькувати

Вигулькувати, ую, уєш, недок.; Вигулькнути, ну, неш, док.

1. Раптово, швидко, несподівано з'являтися звідкись, з-за чого-небудь. Показуватися, виглядати.

2. Виринати з води.