Веселощі — Тлумачний словник української мови

Веселощі, ів, мн.

1. стан задоволення, радісного настрою, схильності до розваг, жартів і т. ін.

2. веселі, безтурботні розваги, жарти і т. ін.

— веселий, веселити, веселість, веселіти, веселішати, присл. весело; веселун, веселуха.