Вага — Тлумачний словник української мови

Вага, й, ж.

1. важкість якого-небудь предмета, що визначається зважуванням.

Живо вага.

На вагу зблота.

2. відповідна система мір, застосовувана під час зважування.

3. у мн. прилад для зважування.

4. фіз. сила, з якою нерухоме відносно землі тіло діє на підпору внаслідок тяжіння.

5. перен. значення, вплив, сила в суспільстві.

Вагар, Вагівниця, Ваговий, Ваговитість, присл. Вавомо.