Вабити — Тлумачний словник української мови

Вабити, блю, биш, недок.

1. притягувати до себе, знаджувати; викликати потяг чимось незвичним, цікавим тощо; манити чимось принадливим.

— вабитися, вабкий, ваблення, присл. вабно.

2. приманювати птахів та звірів звуками.

— вабець, вабик.