Білувати — Тлумачний словник української мови

Білувати, ую, уєш, недок.

1. рідко. білити крейдою, вапном і т. ін.

2. спец. знімати шкуру із забитих тварин.

— обдирити, здирати, облуплювати, оббіловувати, лупити, злуплювати.

— білування, білувальник, оббіловувати.