Білоручка, и, род. мн. чок, ч. і ж:, у зверт. білоручко. тни, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої праці взагалі.
— Пан, Панич, Пині, Панна, Панянка, Чистопліби.
Білоручка в інших словниках
| Білоручка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |