Білити, білю, білиш, недок.
1. робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. — вибілювати, оббілювати.
— білий, вибілювати, оббілювати, білитися, біління, білення.
2. доводити до білого кольору у воді й на сонці (полотно і т. ін.). — вибілювати, відбілювати.
— білий, білитися, біління, білення, вибілювати, відбілювати.
Білити в інших словниках
| Білити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |