Білет, а, ч., розм.
1. те саме, що квиток.
□ Білетер, Білетерка, Білетний.
2. документ, який свідчить про ставлення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін.
— Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби;
— Вовчий білет заст. — документ із помітками поліції про неблагонадійність його власника;
— Жовтий білет заст. — особовий документ повій і злодіїв.
3. картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки.
4. фін. різновид грошей.
— Банківський білет — різновид грошей, випущених центральними банками для кредитування економіки держави відповідно до приросту офіційних золотовалютних резервів; Банкнота;
— Білет державної скарбниці — паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу;
— Білет кредитний — знаки вартості, що їх випускають центральні банки; виконують роль кредитних грошей.
Білет в інших словниках
| Білет — Словник чужомовних слів і термінів |
| Білет — Фразеологічний словник української мови |