Бюро — Тлумачний словник української мови

Бюро, невідм., с.

1. колегіальний орган, який обирається або створюється для виконання певної (здебільшого керівної, розпорядчої) роботи якоїсь організації, товариства тощо.

2. назва деяких установ для обслуговування населення. Довідкове бюро.

3. вид письмового стола з висувною кришкою і шухлядами для паперів.