Бюлетень — Тлумачний словник української мови

Бюлетень, я, ч.

1. коротке офіційне повідомлення про подію суспільного значення.

2. зібрання офіційних актів, розпоряджень, присвячених здебільшого певному колу питань.

3. назва деяких періодичних видань.

4. документ для голосування із зазначеними іменами кандидатів.

5. мед. листок непрацездатності.

Бути на бюлетені — бути тимчасово звільненим від роботи через хворобу.