Буфет — Тлумачний словник української мови

Буфет, ч.

  1. Род. у.: стіл або прилавок для продажу закусок і напоїв.
  2. Невеликий заклад громадського харчування.
  3. — закусочна.

Буфетник, Буфетниця, Буфетний.

Буфет, ч.

  1. Род. а.: шафа для зберігання посуду, столової білизни, напоїв і т. ін.

Буфетний.