Бумеранг — Тлумачний словник української мови

Бумеранг, а, ч.

1. метальна зброя австралійських племен, що має форму зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув.

2. перен. зловмисні дії, що обертаються проти того, хто їх замислив або вчинив.