Бум — Тлумачний словник української мови

БУМ', виг. уживається як наслідування звуку від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін.

Ні бум-бум [не знати, не розуміти і т. ін.]: а) зовсім не розумітися на чомусь; б) нічого, зовсім, абсолютно.

Бум, у, ч.

1. різке короткочасне зростання попиту на які-небудь товари, акції і т. ін., яке супроводжується збільшенням цін на них, зростанням виробництва, торгівлі і т. ін.

2. фін. штучне пожвавлення на біржі, створюване для підвищення грошового курсу.

3. період швидкого економічного зростання.

4. перен. пожвавлення навколо якоїсь події, заходу, питання і т. ін.

— ажіотаж, гарячка, лихоманка.