БУКВА, і, ж.
1. письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови. Літера.
— Буквочка, Буквений, Буквар, Букварик, Букварний.
— Мертва буква — те, що не застосовується (переважно про закон, постанову і т. ін.); Від букви до букви — від початку до кінця.
2. перен. суто формальне значення чого-небудь.
— Буквалізм.