БУДІВНИК, а, у.; узверт. будівнику.
1. тни, хто споруджує що-не-будь, працює на будівництві. □ див. будувати у 1 знач.
2. перен. тни, хто створює щось.
— твороць, будівничий.
Будівник в інших словниках
| Будівник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |