Бравий — Тлумачний словник української мови

Бравий, а, е.

1. який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю.

— бадьористий, хвацький.

2. властивий бравий людині.

— молодецький, молодечий, бадьористий, хвацький.

бравість, бравування, присл. браво.