Бокс — Тлумачний словник української мови

БОКС1, у, ч., спорт. кулачний бій особливого виду між двома спортсменами.

Боксер, Боксерський.

Бокс, -а, ч.

1. герметизована камера для роботи з небезпечними речовинами або для роботи в стерильних умовах.

2. спеціальне приміщення у медичних установах для ізоляції інфекційних хворих або виявлення бацилоносіїв.

3. відділення в гаражах, промислових приміщеннях для розміщення автомобілів та ін.

Бокс 3, у, ч.

Вид чоловічої стрижки.