Благодать, -ті, ж.
1. У релігійному уявленні — щедроти, дари, ласка божественних сил.
2. Матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків.
- Достаток, добробут, заможність.
3. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття безмежної радості.
- Щастя, блаженство.
4. У знач. присудка, сл. Розм. дуже гарно, спокійно.
— Благодатний, присл. Благодатно.