Благо — Тлумачний словник української мови

Благо, а, с.

1. усе позитивне в житті людини. Добро.

2. тільки мн. Блага, благ. те, що сприяє задоволенню якихось людських потреб, дає матеріальне благополуччя, робить приємність. Матеріальні блага. Всіх благ — усталена форма прощання з добрими побажаннями.

3. невідм., у знач. присуди сл., заст. Добре.