Бесідувати — Тлумачний словник української мови

Бесідувати, ую, уєш, недок.

1. усно обмінюватися думками, вести розмову. — Розмовляти, Говорити, Балакати, Гомоніти.

— див. бесіда у 1 знач.

2. зах. промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову.

Бесідник, Бесідниця, Бесідниць-кий.