Бесіда — Тлумачний словник української мови

Бесіда, -и, ж.

1. словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь.

Розм. балакання, балакоти, балакучка, мова, розмова.

Бесідонька, Бесідувати, Бесідник, Бесідниця.

2. повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками.

Співбесіда.

Бесідник, Бесідниця.

3. Розм. частування запрошених гостей, переважно з розвагами.

Гостина, Гулянка, Гульки, Гулі.

4. група людей, що перебувають у тісних стосунках.

Товариство, Компанія.

5. Діал. спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння.

Мова, Мовлення.