Бентежити — Тлумачний словник української мови

Бентежити, жу, жиш, недок.

1. Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь.

Збентежувати, Конфузити.

2. Виводити когось з душевної рівноваги, викликати тривогу, робити неспокійним.

Хвилювати, Непокоїти, Тривожити, Бунтувати, Баламутити.

Бентежитися, Бентежний, Бентеження, Бентежність, присл., у знач. присудк. сл. Бентежно.