Бенкет — Тлумачний словник української мови

Бенкет, -у, ч. або Банкет, -у, ч. — урочистий багатолюдний обід або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.

Учта заст., уроч.

Бенкетар, Бенкетник, Бенкетний, Бенкетувати, Бенкетування; Банкетний.