Безодня, і, ж.
1. дуже глибока западина на поверхні землі.
- Провалля, Провалина, Бездбння, Прірва
ПА дати (впасти) в безодню: а) безслідно минати, щезати; б) потрапляти в дуже скрутне становище; Стнути над безоднею (Край безбдні) — перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті; Штовхати в безодню — діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних неприємних наслідків.
2. про найвищий ступінь вияву чого-небудь (часто почуттів, думок тощо).
- Безмежжя, Безмір, Безкрай
— Безбдній, Бездбння, Бездбнний, присл. Бездбнно
Безодня в інших словниках
| Безодня — Великий тлумачний словник сучасної української мови |