Безоглядний — Тлумачний словник української мови

Безоглядний, -а, -е.

1. необмежений ніякими умовами, застереженнями Безумбвний, беззастережний, беззглядний зах.

2. який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін. Рішучий.

Безоглядність, присл. Безоглядно.