Бездара — Тлумачний словник української мови

Бездара, і, ч. і ж. людина, яка не має природних здібностей, будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі діяльності.

— посередність, нездара, бездарність.

— бездарний, бездарність, нездара, присл. бездарно.