Безгрішний — Тлумачний словник української мови

Безгрішний, а, е.

1. який не порушив, не порушує релігійної системи норм і принципів поведінки людини. — праведний.

2. який не зробив нічого поганого, не має якоїсь провини. — невинний, безвинний, безневинний.

— гріх, гріховний, грішити.

3. сповнений душевної чистоти (про людину, а також зі словами «душа», «серце» і т. ін.). — чистий, невинний, цнотливий.

Безгрішний, а, е, розм. який не має грошей.

— гріш, гроші, грошовий.