Банда — Тлумачний словник української мови

Банда

Банда, і, ж.

1. озброєна група злочинців, що чинять пограбування, розбої, вбивства. • шайка, зграя.

  • □ бандит, бандитка, бандитизм, бандитський, бандитувати.

2. зневажає про озброєний ворожий загін, ворожі війська. □ бандит, бандитський.

3. розм. зібрання, скупчення людей. • ватага, юрба, гурт.

4. діал. група музикантів.

Банда в інших словниках

Банда — Російсько-український академічний словник (А–П)
Банда — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31