Балон — Тлумачний словник української мови

Балон, а, ч.

1. Скляна, металева і т. ін. закрита посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин.

2. Гумовий суцільний обруч чи оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям (прикріплюється на обід колеса для збільшення амортизації та поліпшення рухомості).

— шина.

3. Газонепроникна оболонка аеростата.