Баламутити, учу, утиш, недок.
1. Виводити когось з душевної рівноваги, викликати неспокій.
— хвилювати, непокоїти, бентежити, тривожити, каламутити.
— баламутитися, баламутний.
2. Підбурювати на якісь учинки.
— каламутити, колотити, мутити, заколочувати.
— баламут, баламутка, баламутство, баламутний.
— баламутити волову (волови) кому: а) дурити когось, навмисно вводити в оману; б) підбурювати на погані дії, вчинки кого-небудь.
3. Домагатися взаємності в коханні, намагатися викликати до себе чуттєвий потяг.
— спокушати, зваблювати, знаджувати.
— баламут, баламутка, баламутство.
4. рідк. Робити хвилі, приводити у рух (воду і т. ін.); робити мутним, непрозорим.
— каламутити, колотити, сколочувати, мутити.
— баламутитися, баламутний.
Баламутити в інших словниках
| Баламутити — Фразеологічний словник української мови |