Балакаййна — Тлумачний словник української мови

БАЛАКАЙЙ НА, і, ж. довга, багатослівна розмова; збірн. поверхові, беззмістовні висловлювання.

— балачки, марнослів'я, базікання, патякання, патяканина, розпатякування, теревені, розбалакування, пустослів'я.

— див. баликати.

Балакати, аю, аєш, недок.

  • Про кого, що і без додатка. вести розмову, бесіду.
  • Говорити, розмовляти, бесідувати, гомоніти.
  • Передавати словами думки, почуття, повідомляти про щось.
  • Говорити, казати.

— балаканина, балакання, балакатися, балакучий, балак-ливий, балаки, балачка, балакучість, балакун, балакуха.

— розм. володіти мовою.

  • Говорити, розмовляти.