Базар — Тлумачний словник української мови

Базар, у, ч.

1. торгівля (переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку на площі чи в спеціально збудованому приміщенні; місце, де відбувається така торгівля. — Ринок. — Товкучка, товчок.

Базарний, базарище, базарувальник, базарувальниця, базарувати, базарювати, базаруватися, базарування, базарювання.

2. передсвяткова або сезонна організована торгівля спеціальними товарами.

3. перен., розм. голосні безладні розмови, безладне звучання багатьох голосів. — Галас, гам, гамір, гук, гармидер, кагал, шарварок.

Базарний, базарувати, базарювати.

4. — Пташиний базар — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи.