База — Тлумачний словник української мови

База, и, ж.

1. архіт. нижня розширена частина колони або стовпа.

2. тільки од., перен. те ж; головне, на чому виникає або розвивається якесь явище; сукупність умов, необхідних для існування чого-небудь. основа, ґрунт, підґрунтя, підвалини, засади, фундамент, базис.

— базальний, базувати, базуватися, базування.

— підводити базу під що — обґрунтовувати що-небудь із визначених позицій.

3. тільки од., перен., з означенням. матеріальні, технічні або інформаційні можливості, необхідні для розвитку чого-небудь. Інформаційна база.

— базовий.

4. місце скупчення матеріалів, сировини, використовуваних для забезпечення промислових потреб. Вугільна база.

5. спеціально обладнане приміщення для зберігання різних продуктів, товарів. склад, комора.

6. військ. територія із зосередженою на ній військовою технікою, спорудами, складами для обслуговування військових частин.

— базуватися, базовий.

7. місце тимчасового розташування й обслуговування туристів, спортсменів і т. ін.

— базуватися, базовий.