Артилерія — Тлумачний словник української мови

Артилерія, ж.

1. збірн. вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.

Артилерійський.

2. тільки одн. рід військ, основним озброєнням яких є така зброя.

Артилерист, Артилерійський.

3. тільки одн. наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою.