Артикуляція, ї, ж.
1. лінгв. робота мовних органів, спрямована на вимовляння звуків мови; також положення мовних органів під час вимови звука.
2. муз. спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті, що розподіляється на три види — зв'язану, роздільну та коротку.
3. муз. чітке виразне вимовляння звуків (голосних і приголосних) у співі.
— Артикуляційний, Артикулювати, Артикулюватися.
Артикуляція в інших словниках
| Артикуляція — Великий тлумачний словник сучасної української мови |