Абсолют, у, у. 1. філософський термін для позначення незмінного, безкінечного, досконалого, незалежного від будь-яких предметів, відношень і умов світу, який є самодостатнім, містить усе існуюче в собі й творить його. 2. що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не зумовлене.
— Абсолютизація, Абсолютизувати, Абсолютизування
Абсолют в інших словниках
| Абсолют — Великий тлумачний словник сучасної української мови |