Ініціатива — Тлумачний словник української мови

Ініціатива, и, ж.

1. перший крок у якій-небудь справі; почин.

Пропозиції, спрямовані на досягнення чого-небудь.

Мирні ініціативи.

Законодавча ініціатива — право вносити проекти законів у законодавчий орган, який зобов'язаний обговорити їх і прийняти рішення.

За ініціативою чиєю — за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію.

Брати ініціативу у свої руки — випереджувати когось у діях, вчинках; самому братися за керування якоюсь дією.

2. активна, провідна роль у будь-яких діях; заповзятливість.

Ініціативний, Ініціативність, присл. Ініціативно; Ініціатор, Ініціаторський, Ініціаторство.