Інфаркт — Тлумачний словник української мови

Інфаркт, -а, ч., Мед. змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини, що виникає від припинення кровопостачання внаслідок спазму чи закупорення судин.

Інфаркт міокарда — гостре захворювання серця, що є наслідком змертвіння м'язової стінки серця.