Інтернування — Тлумачний словник української мови

Інтернування, -ня, С.

1. Затримання й роззброєння нейтральною державою військ воюючих держав, що вступили на її територію.

2. Затримання воюючою державою громадян ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни.

3. Ізоляція, тимчасовий арешт.

Інтернувати, Дієприкм. Інтернований.